Кримські татари, народ не надто знаний в світі. Ба, навіть в самій Україні для більшості людей знання про татар обмежуються самим фактом їх існування, а між тим, саме ці люди змінили історію Європи, завдавши нищівного удару тисячолітній середньовічній цивілізації. Наслідки військової операції ординського хана Джанібека призвели до спустошення центральної і південної частини Європейського континенту, а згодом смертельна хвиля зробила мертву петлю і знов досягла території сучасних України і Росії.
Йдеться, звісно, про друге пришестя чуми*. Та сама пандемія, що почалася у Криму, 1346 році від різдва Христового і знищила від чверті до третини населення Європи, описувана у "Декамероні" Бокаччо, була нічим іншим як зброєю в руках кримських татар.
Сталося так, що за кілька років до початку подій що нас цікавлять у Криму почався голод. Зимовий холод скоротив табуни коней та отари вівці; з худобою теж справи були не кращі. Однак, голод можна було відвернути, купивши їжу у сусідів татар по кримському півострову. Каффа, сучасна Феодосія, була форпостом італійського торгового міста-держави Генуї на шляху до Азії, і саме генуезці могли врятувати татар від голоду. Потужний флот міг легко забезпечити Крим їжею. Відносини між татарами та генуезцями були досить напруженими, та на момент описуваних подій, між ними був мир. Кафа була центром работоргівлі і бідаки з татар, що не мали грошей на їжу, були змушені продавати власних дітей, щоб врятувати решту від голодної смерті. Діти, головним чином хлопчики, йшли на експорт у Туреччину. Турки охоче купували хлопчиків для поповнення загонів яничар, та у якості іграшок для задоволення статевих потреб.
За татарськими поняттями, раби вважалися законною здобиччю з бою, але в мирний час бажання заробити на горі сусідів було визнано аморальним. Не дивно, що коли до хана Джанібека дійшли такі химерні відомості, він зажадав наказати італійців. Каффа була не єдиним генуезьким містом, та вона мала найкращі захисні споруди, тож покинувши всі інші населені пункти італійці зібралися саме там. Війна татар проти Генуї була не надто вдалою. Хан почав облогу і втратив до п'ятнадцяти тисяч вояків під час неефективних спроб захопити місто. Італійці легко відбивали всі атаки за рахунок забезпечення з моря. Та й навіть більше того, вони не тільки отримували всі необхідні ресурси, щоб витримати скільки завгодно довгу облогу, але й домінували на морі, заблокувавши татарські порти і припинивши всі торговельні сполучення у регіоні.
Озлоблений таким перебігом подій, Джанібек наказав зняти облогу Каффи, та перед тим як відійти, татарські воїни за допомогою катапульт закинули за мури міста кілька тіл мертвих людей, спотворених незнаною у Європі хворобою. Після того татарське військо зникло, розпорошившись по степах. Ми достеменно не знаємо звідки взялися ті тіла, за однією версією то були померлі в результаті мору солдати хана, за іншою їх привезли спеціально за наказом Джанібека. В будь якому разі, татари давно і добре знали цю хворобу. Генуезці сприйняли жест хана, як визнання власного безсилля і почали святкування, за всіма ознаками вони перемогли у війні. Та дуже скоро місто поринуло у безодню епідемії.Люди почали гинути, і представники найзаможніших родів відправилися у плавання до Генуї та Венеції, що вони вважали шляхом до порятунку. У багатих італійських містах жили найкращі лікарі того часу, і вони мусили знати як протидіяти чорній смерті.
Ті кораблі, що досягли портів призначення, принесли з собою смерть. Спалах чуми опалив Європу, продемонстрував неефективність церковного володарювання, змусивши людей більше покладатися на самих себе і розвивати науку, перекинувся на азійське і північно-африканське узбережжя Середземного моря, зупинивши експансивне поширення мусульманської міської цивілізації, та кінець кінцем, обмеживши військові можливості самих монголів, адже великі об'єднання воїнів теж легко вражалися хворобою.
Степовики знали як захиститися від чуми. Фактично вони здавна використовували підхід, відомий нині під назвою карантин** і постраждали від епідемії найменше. Заражені люди жили окремо від інших, утримуючись від контактів з будь-ким. Але те, що легко для кочових татар, неможливо для містян брудної середньовічної Європи і розвинутих мусульманських міст. Саме так кримські татари стали причиною змін у перебігу історії і загибелі кількох десятків мільйонів людей. В той же час, вони запустили низку подій, що примусили європейців зробити крок уперед, від середньовіччя до відродження.
*Вперше чума спалахнула за часи правління імператора Юстініана у шостому столітті нашої ери, знищила до половини населення Європи і дала змогу арабам захопити візантійські провінції на Близькому Сході та в Африці. Друга епідемія чуми викосила до третини населення Європи і кінець кінцем стала причиною значних соціальних, культурних і економічних наслідків, відомих під назвою "Відродження". Третій спалах хвороби стосувався переважно Азії і не надто вплинув на європейську цивілізацію.
**З італійської - 40 діб
Заголовна картина належить Карло Боссолі, 1856р. і зображає кочівля кримських татар. Малюнки в тексті - авторства В.Ситнікової, "Кримські татари у національному вбранні".
Мапа, поширення бубонної чуми під час другої пандемії, взята з статті: Biological Warfare at the 1346 Siege of Caffa, Mark Wheelis, Emerg Infect Dis. 2002 Sep; 8(9): 971–975.
0 человек отписалось :
Дописати коментар